Доколоніальні прапори та французький період
До колонізації територія сучасної Конго-Браззавіль була домом для Королівства Конго, Королівства Лоанго та конфедерації теке. Ці політичні утворення використовували королівські штандарти, церемоніальні тканини та емблеми влади, проте єдиного «національного» прапора в сучасному розумінні не існувало. Із 1880 року, після укладення договору між королем теке Макоко та дослідником П'єром Саворньяном де Браззою, регіон перейшов під контроль Франції й врешті був включений до складу Французької Екваторіальної Африки (ФЕА) 1910 року, з Браззавілем як федеральною столицею. Протягом усього цього періоду єдиним офіційним прапором був французький триколор.
Прапор 1959 року та незалежність
28 листопада 1958 року територія стала автономною республікою у складі Французької Спільноти. Менш ніж за рік, 18 серпня 1959 року, нова Республіка затвердила свій національний прапор: зелено-жовто-червоний по діагоналі. Вибір панафриканських кольорів поставив Конго в один ряд із Ганою, Гвінеєю та іншими новонезалежними африканськими державами, тоді як діагональна композиція надала йому унікальної ідентичності. 15 серпня 1960 року країна здобула повну незалежність під керівництвом президента Фюльбера Юлу, і прапор 1959 року став прапором суверенної держави.
Марксистський період та прапор 1970–1991 років
Після перевороту 1968 року, очолюваного Мар'єном Нгуабі, Конго 31 грудня 1969 року стала Народною Республікою Конго — першою марксистсько-ленінською державою в Африці. 30 грудня 1970 року було затверджено новий прапор: червоне полотнище з національною емблемою у верхній частині біля древка (схрещені мотика й молот всередині вінка з пальмового листя, увінчані жовтою зіркою). Колірна гама прямо перегукувалася з комуністичними прапорами тієї доби, а зелено-жовто-червоний прапор незалежності зник на два десятиліття. Країною правила Конголезька партія праці (ПКТ), і червоне знамено майоріло над Браззавілем із 1970 року до початку 1990-х.
Відновлення 1991 року
Крах радянського блоку та зростання внутрішнього тиску змусили президента Дені Сассу-Нгессо скликати 1991 року Суверенну національну конференцію, яка демонтувала однопартійну державу та повернула країні назву Республіка Конго. 10 червня 1991 року Конференція офіційно відновила оригінальний діагональний прапор 1959 року. Відтоді він залишається національним прапором, переживши громадянські війни 1993–1994 та 1997–1999 років, повернення Сассу-Нгессо до влади 1997 року, а також конституційні зміни 2002 і 2015 років.
Сучасне використання
Прапор закріплено чинною Конституцією поряд із гербом, національним девізом «Unité, Travail, Progrès» («Єдність, Праця, Прогрес») та гімном La Congolaise, який також було ухвалено 1959 року, скасовано 1969-го та відновлено 1991-го разом із прапором. Він майорить над Палацом Народу в Браззавілі — резиденцією президента — і піднімається на кожній офіційній церемонії, спортивній події та в усіх дипломатичних представництвах Республіки Конго.