Доколоніальний період. Територія сучасної Еритреї історично входила до різних державних утворень — зокрема, Аксумського царства (I–VII століття), середньовічної провінції Бахр-Негаш Ефіопської імперії, а також кількох прибережних султанатів, пов'язаних з торгівлею у Червоному морі. Жодного окремого прапора, властивого саме цьому регіону, не існувало; правителі використовували аксумські, ефіопські або османсько-єгипетські стяги залежно від епохи.
Італійський колоніальний період (1890–1941). Італія офіційно заснувала Colonia Eritrea 1 січня 1890 року, назвавши її за грецьким найменуванням Червоного моря. Упродовж усього 51-річного колоніального періоду єдиним офіційним прапором над Еритреєю був італійський триколор — спершу зелено-біло-червоний прапор Королівства Італія з гербом Савойського дому, а з 1929 року — з додаванням фасції. Асмара стала одним з найбільш «італійських» за архітектурою міст за межами Європи, а сама колонія слугувала плацдармом для вторгнення Муссоліні в Ефіопію 1935 року.
Британська військова адміністрація (1941–1952). Після перемоги союзників у битві при Керені у березні 1941 року Італійська Східна Африка розпалася, і Еритрея перейшла під британську військову адміністрацію. Упродовж цього десятиліття над державними установами майорів британський «Юніон Джек», а доля території обговорювалася в Організації Об'єднаних Націй. Окремого еритрейського прапора в той час не існувало.
Федерація з Ефіопією та перший еритрейський прапор (1952–1962). 15 вересня 1952 року, відповідно до резолюції ООН 390(V), Еритрея стала автономною одиницею у складі федерації з Ефіопською імперією. Уперше територія отримала власний прапор: світло-блакитне полотнище (нерідко описуване як «синій ООН») із зеленим оливковим вінком, що обрамляв вертикальну оливкову гілку посередині. Дизайн чітко перегукувався із прапором ООН, відображаючи її роль у створенні федерації. Саме ця емблема — вінок із гілкою — є прямим прообразом символу на сучасному прапорі.
Анексія Ефіопією (1962–1991). 14 листопада 1962 року імператор Хайле Селассіє розпустив еритрейський парламент і в односторонньому порядку приєднав Еритрею як 14-ту провінцію Ефіопії. Прапор автономії було скасовано, а офіційно дозволеним залишився лише ефіопський триколор. Цей акт спричинив Війну за незалежність Еритреї, що фактично розпочалася ще в 1961 році першими пострілами Хаміда Ідріса Авате.
Визвольні рухи та прапор НФВЕ (1961–1991). Упродовж усієї 30-річної війни Фронт визволення Еритреї (ФВЕ), а згодом домінантний Народний фронт визволення Еритреї (НФВЕ) користувалися власними стягами. Прапор НФВЕ, прийнятий у 1970-х роках, містив червоний трикутник уздовж древка, зелене поле згори та синє знизу, із золотою зіркою в червоному трикутнику. Саме він став прямим візуальним прообразом сучасного державного прапора: відрізняється лише центральна емблема (зірка замість вінка).
Незалежність і сучасний прапор (1991–1995). Сили НФВЕ увійшли до Асмари 24 травня 1991 року, поклавши край війні. Після референдуму під егідою ООН у квітні 1993 року, на якому за незалежність проголосували 99,8% виборців, Еритрея була офіційно проголошена незалежною державою 24 травня 1993 року. Спочатку роль державного прапора й далі виконував прапор НФВЕ із золотою зіркою. 5 грудня 1995 року Національні збори ухвалили нинішній дизайн, замінивши зірку золотим оливковим вінком і гілкою з автономного прапора 1952 року, — символічно поєднавши два ключові моменти еритрейської самоідентифікації: коротку автономію під егідою ООН і збройне визволення під проводом НФВЕ.
Сучасний період. Із 1995 року прапор не зазнавав змін. Його піднімають на всіх державних будівлях, у закордонних посольствах та під час національних свят — особливо в День незалежності (24 травня), День мучеників (20 червня) та День початку збройної боротьби (1 вересня). В Еритреї немає окремого офіційного Дня прапора; прапор символічно посідає центральне місце у святкуванні Дня незалежності.