Доколоніальний період. До контакту з європейцями територія сучасної Гамбії входила до ширшого мандінгського культурного простору — спершу під впливом імперії Гана, згодом, у XIV столітті, увійшла до складу імперії Малі за правління Манса Муси, а пізніше була пов'язана з імперією Сонгай та з державами волоф — Джолоф і Салум. Місцеві королівства, як-от Комбо, Ніумі, Баддібу та Ніані, мали власні королівські стяги, барабани й регалії, однак жодного єдиного «гамбійського» прапора не існувало — політична ідентичність була пов'язана з кланом, королівством і річковою торгівлею.
Контакт із португальцями (XV століття). Перші європейці досягли регіону у 1455–1456 роках, коли португальські мореплавці Алвізе Кадамосто та Дієгу Гомеш, на службі в Генріха Мореплавця, піднялися річкою Гамбія. Португальці заснували уздовж річки торговельні пости, проте ніколи не претендували на суверенітет над цією територією. Їхні кораблі ходили під хрестом Ордену Христа й королівським португальським стягом.
Британсько-французьке суперництво (XVII–XIX століття). Із кінця XVI століття за річку конкурували англійські, французькі, голландські та курляндські (нинішня територія Латвії) торговці. У 1651 році Курляндське герцогство нетривалий час утримувало острів Святого Андрія (нині — острів Кунта-Кінте), який потім перейшов до голландців, а зрештою його захопила англійська Королівська африканська компанія. У 1765 році британці офіційно створили провінцію Сенегамбія — найпершу британську колонію в Африці, — що проіснувала до 1783 року, коли більшу її частину повернули Франції. У цей період британським прапором був «Юніон Джек».
Колонія та протекторат Гамбія (1821–1965). Поселення Батерст (нині — Банжул) було засноване 1816 року на острові Святої Марії, а в 1821 році Гамбія увійшла до складу Британської Західної Африки. Спочатку нею керували із Сьєрра-Леоне, згодом її ненадовго приєднали до колонії Золотий Берег, а 1888 року вона була виокремлена в самостійну Коронну колонію. Як і всі британські колонії, Гамбія використовувала Синій кормовий прапор (Blue Ensign) з колоніальним бейджем: круглим медальйоном із зображенням слона на тлі пальми та тропічного краєвиду; бейдж уперше з'явився 1889 року й зазнавав незначних змін у 1909 році та знову — у 1965 році, незадовго до незалежності. Цей колоніальний прапор майорів над Будинком уряду в Батерсті до півночі 17 лютого 1965 року.
Розробка національного прапора (1964–1965). У переддень незалежності було оголошено публічний конкурс проєктів. Переможцем став Луї Томазі — гамбійський бухгалтер ліванського походження, який працював у Батерсті. Для африканської вексилології це нетиповий випадок: прапор розробив не політик і не художник, а приватна особа без формальної геральдичної освіти. Томазі свідомо уникав панафриканських кольорів і політичних відсилань; він обрав червоний — для сонця, синій — для річки Гамбія, а зелений — для землі; дві білі смуги слугували візуальними роздільниками й одночасно нагадували про мир. Проєкт схвалив уряд прем'єр-міністра Дауди Джавари, і його було закріплено в Конституції 1965 року.
Підняття у день незалежності (18 лютого 1965 року). Опівночі з 17 на 18 лютого 1965 року, перед великими натовпами на площі Маккарті (нині — площа 22 липня) у Батерсті, було спущено британський «Юніон Джек», і вперше піднято новий гамбійський прапор. Дауда Джавара став першим прем'єр-міністром, а з 1970 року, після республіканського референдуму, — першим президентом. Відтоді прапор залишається незмінним у кожній наступній редакції Конституції.
Сенегамбійська конфедерація (1982–1989). Після спроби державного перевороту 1981 року проти Джавари — яку придушили завдяки сенегальському військовому втручанню — Гамбія та Сенегал 1 лютого 1982 року створили нечітко окреслену конфедерацію. Принципово важливо, що жодного спільного сенегамбійського прапора так і не було прийнято: гамбійський триколор і далі майорів над Банжулом поруч із сенегальським прапором під час офіційних церемоній. Конфедерацію було розпущено 30 вересня 1989 року, після чого прапор Гамбії повністю повернувся до своєї самостійної ролі.
Епоха Джамме і подальші роки (1994 — донині). 22 липня 1994 року лейтенант Ях'я Джамме безкровним переворотом захопив владу, скинувши Джавару. Попри перейменування вулиць, зміну національного девізу й навіть нетривале проголошення країни «Ісламською Республікою» у 2015 році, Джамме так і не змінив прапора. Після того, як він програв вибори 2016 року Адамі Барроу й у січні 2017 року був змушений виїхати у вигнання (після військового втручання ЕКОВАС), прапор знову став помітним символом святкувань, присвячених демократичному переходу. Сьогодні червоно-біло-синьо-біло-зелений триколор залишається одним із найбільш упізнаваних національних символів Західної Африки, а 18 лютого щороку відзначається як День незалежності — з прапором у центрі всіх урочистостей.