Прапор Коморських Островів — це багатошаровий символ, у якому кожен колір і кожна зірка стосуються конкретного острова, тоді як зелений трикутник, півмісяць і зірки разом утверджують ісламську ідентичність країни. На відміну від більшості національних прапорів, тут кожен елемент має майже буквальне географічне прочитання.
Жовта смуга — символізує острів Мохелі (Мвалі), найменший із чотирьох островів. У коморській символічній традиції жовтий колір також асоціюється з теплом екваторіального сонця та з іланг-ілангом — квіткою, завдяки якій архіпелаг відомий у всьому світі як один із провідних виробників ефірної олії з неї.
Біла смуга — символізує острів Майотта (Маоре). Хоча в 1974 році Майотта проголосувала за збереження у складі Франції і сьогодні є французьким заморським департаментом, коморська держава продовжує конституційно претендувати на цей острів, і білий колір зберігає цей символічний зв'язок. Білий традиційно тлумачиться як знак миру та чистоти намірів.
Червона смуга — символізує острів Анжуан (Ндзуані). Червоний колір також натякає на жертви, принесені на шляху до незалежності, та на буремні сепаратистські кризи, які охопили Анжуан наприкінці 1990-х років і після яких федеративний устрій країни довелося відбудовувати наново.
Синя смуга — символізує острів Велике Комору (Нґазіджа), найбільший острів архіпелагу, на якому розташована столиця Мороні. Синій колір водночас викликає в уяві Індійський океан, що оточує й об'єднує архіпелаг.
Зелений трикутник — колір ісламу, релігії приблизно 98% коморців та державної релігії країни. Зелений є домінантним кольором і на попередніх коморських прапорах, а трикутна форма закріплює ісламську символіку з боку держака, де вона найкраще видима.
Білий півмісяць — класичний символ ісламу. Його роги відкриваються в бік вільного краю прапора, обрамляючи ряд із чотирьох зірок.
Чотири білі п'ятикутні зірки — знову відсилають до чотирьох островів архіпелагу: Мвалі, Маоре, Ндзуані та Нґазіджа. Повторення «четвірки» одночасно у смугах і зірках є свідомим: воно подвоює послання національної єдності чотирьох традиційних островів Коморського архіпелагу.
Доколоніальні султанати та французький протекторат
До приходу європейців Коморський архіпелаг був поділений на низку невеликих султанатів, якими керували ширазькі та арабські династії, тісно пов'язані культурно зі суахілійським узбережжям і арабським світом. Єдиного національного символу не існувало; кожен султанат використовував власні стяги, часто зелені з ісламськими написами. Франція поступово встановлювала контроль: у 1841 році вона анексувала Майотту, у 1886 році оголосила протекторат над іншими островами, а в 1912 році перетворила Коморські Острови на повноцінну колонію, яка до 1946 року керувалася з Мадагаскару.
Перший коморський прапор (1963)
У 1961 році Коморські Острови здобули внутрішню автономію у складі Французької Республіки, а в 1963 році територія ухвалила свій перший окремий прапор: суцільне зелене полотнище з білим півмісяцем у центрі та чотирма білими зірками, розташованими по діагоналі між його рогами. Зелений символізував іслам, а чотири зірки вже тоді представляли чотири острови архіпелагу — символічне ядро, яке збереглося в усіх наступних редизайнах.
Незалежність і прапор 1975–1978 років
6 липня 1975 року Коморські Острови в односторонньому порядку проголосили незалежність під керівництвом Ахмеда Абдалли, тоді як Майотта вирішила залишитися французькою. Перший прапор незалежної держави, що використовувався до 1978 року, зберіг зелене полотнище, але по-новому розмістив півмісяць (тепер нахилений) і чотири зірки навколо нього. Лише за кілька тижнів після проголошення незалежності, у серпні 1975 року, Алі Соїлі скинув Абдаллу, відкривши одне з найнестабільніших десятиліть в історії країни.
Зміни 1978, 1992 та 1996 років
Після того як у 1978 році Абдалла повернувся до влади за допомогою французького найманця Боба Денара, було запроваджено новий прапор — досі зелений, із білим півмісяцем у нижній частині біля держака та чотирма зірками, а також назвою країни та написом «Аллаху акбар» арабською. У 1992 році, після вбивства Абдалли та повернення до багатопартійної політики, написи було прибрано, а композицію спрощено. Чергова зміна 1996 року розмістила півмісяць у центрі та вирівняла чотири зірки вертикально, передвіщаючи сучасний дизайн. У всіх цих варіантах чотири зірки та ісламський півмісяць залишалися незмінними.
Анжуанська криза та конституція 2002 року
У 1997 році острови Анжуан і Мохелі спробували відокремитися, вимагаючи повернення під владу Франції. Кризу вдалося розв'язати лише завдяки тривалому посередництву Африканського союзу та новій федеративній структурі: конституція 2001 року перетворила країну на Союз Коморських Островів, надавши кожному острову власного президента, уряд і прапор. У рамках цього національного примирення 7 січня 2002 року було ухвалено цілком новий державний прапор — нинішній чотирисмуговий дизайн із зеленим трикутником, півмісяцем і чотирма зірками. Уперше кожен острів отримав власний колір на федеральному прапорі, тоді як ісламська символіка була збережена у трикутнику біля держака.
Сучасний період
Прапор 2002 року залишається незмінним крізь конституційні реформи 2009 та 2018 років і політичні зміни за президентів Ахмеда Абдалли Самбі, Ікілілу Доїніна та Азалі Ассумані. Він закріплений як державний символ поряд із гербом, національним гімном Udzima wa ya Masiwa («Єдність Великих Островів») та офіційним девізом «Unité – Solidarité – Développement» («Єдність – Солідарність – Розвиток»). Прапор майорить над президентським палацом Бейт-Салам у Мороні та використовується урядами всіх трьох островів поряд із їхніми власними острівними прапорами.