Прапор Індонезії складається з червоного та білого кольорів. Перший президент Індонезії Сукарно офіційно прийняв прапор 17 серпня 1945 року, через три дні після закінчення Другої світової війни. Прапор залишався національним символом, коли Індонезія здобула незалежність від Нідерландів у 1949 році. Вперше прапор був пошитий пані Фатмаваті у 1944 році з японської бавовни розміром 276 х 200 см.
Існує кілька пояснень значення червоного та білого кольорів індонезійського прапора. Одне з них полягає в тому, що:
Крім того, червоний колір означає "хоробрий", а білий - "святий". Але не тільки це, перший президент унітарної держави Республіки Індонезія Сукарно трактував червоно-білий колір як дещо інше, а саме червоний і білий як елемент людського творіння. Якщо копнути глибше, то виявиться, що червоно-білий колір також має філософію природних стихій. Червоний колір означає землю, а білий - небо.
Червоний і білий показують характер індонезійського народу від самого народження. Яванці вірять, що вагітність починається з поєднання червоного елементу як символу матері, а саме крові, пролитої при народженні дитини, і білого елементу як символу батька.
Червоно-білі кольори прапора використовуються ще з королівських часів. Першим королівством було Маджапахіт, яке зробило червоно-білий прапор символом своєї величі в 13 столітті. Він мав дев'ять горизонтальних смуг: 5 червоних і 4 білих. Не лише Маджапагіт, але й Королівство Кедірі використовує червоно-білий колір як свій королівський прапор.
На Південному Сулавесі червоно-білий прапор використовувався як символ могутності та величі королівства (прапор королівства був відомий під назвою Воромпоранґ). Крім того, під час Яванської війни (1825-1830 рр.) принц Діпонегоро використовував червоно-білі стяги у своїй боротьбі проти голландців. Ще до здобуття Індонезією незалежності, в 1928 році на острові Ява прапор використовувався як форма протесту та ентузіазму студентів і націоналістів, які прагнули втекти від голландського колоніалізму. З цієї причини Нідерланди заборонили використання червоно-білого прапора до здобуття незалежності.
Після Другої світової війни та здобуття Індонезією незалежності червоно-білий прапор почали використовувати як національний. Вперше прапор “Sang Saka Merah Putih” був піднятий в Індонезії 17 серпня 1945 року під час проголошення незалежності країни.
До цього в Індонезії з 20 березня 1602 року по 8 березня 1942 року (340 років) майорів голландський прапор, а з 8 березня 1942 року по 17 серпня 1945 року (3 роки 5 місяців) - японський прапор. Після здобуття незалежності, червоно-білий прапор завжди піднімається на кожній прапорній церемонії.
Не тільки Індонезія використовує червоно-білий прапор, є країни, які також використовують ці кольори. Найбільш схожим на індонезійський прапор є прапор Монако(1). Різниця полягає у співвідношенні сторін. Індонезійський прапор має співвідношення 2:3, тоді як прапор Монако - 4:5. Також прапор Монако виглядає більш квадратним. Прапор Сінгапуру(2) виглядає майже ідентичним за кольором і розміром. Тільки на ньому є символ місяця та п'ять зірок. Окрім Монако та Сінгапуру, червоно-білий прапор використовує Польща(3), але з дзеркальним відображенням кольорів. Тобто польський прапор не червоно-білий, як у Індонезії, а біло-червоний.
