Прапор України

Прапор України складається з двох однакових за розміром горизонтальних смуг: синьої вгорі та жовтої внизу. Прапор має глибокі історичні корені та символізує національну ідентичність країни. Щорічно 23 серпня українці відзначають День Прапора України, який було засновано у 2004 році.

Що означають кольори прапору України?

Кольори прапору - жовтий та синій - мають історичне походження та символічне значення:

• Жовтий колір відображає багатство та родючість українських земель, а також символізує золотий потенціал та духовне багатство нації;
• Синій колір представляє небо над Україною та численні водні ресурси, що важливі для країни.

Разом, жовтий і синій створюють гармонійну комбінацію, що відображає прагнення до миру, стабільності та єдності. Класичне тлумачення кольорів українського прапора — синє небо та жовті пшеничні поля. Якщо дивитися з релігійної сторони, то жовтий колір уособлює Бога, а синій колір – свободу, яку смертні люди отримали в дар від Бога. Також, якщо провести аналогію зі світом стихій, синій символізує воду, а жовтий - вогонь.

Прапор України жовто-блакитний чи синьо-жовтий?

Існує думка, що прапор має бути в жовто-блакитних кольорах, як це було раніше. А перевернутий синьо-жовтий прапор притягує невдачу і є причиною нещасть України. Існує навіть історія, пов'язана з цим твердженням, яка трапилася у 1992 році.

На одному із заходів китайська художниця Мао Мао попросила тодішнього президента змінити порядок кольорів українського прапора з синьо-жовтого на жовто-блакитний. Вона посилалася на книгу автора І-Цзін, "Книгу змін", в якій поєднання кольорів, з синім зверху і жовтим знизу, утворює гексаграму "ПІ". Ця гексаграмма символізує занепад - "вода заливає вогонь". У дзеркальному відображенні прапор утворює гексаграмму "Тай", яка навпаки символізує процвітання. Існує також наукове пояснення, чому прапор має бути жовто-блакитним. Вексилологія (наука про прапори) стверджує, що верхня смуга прапора має бути того ж кольору, що й герб, який є жовтим на синьому тлі.

Однак немає жодних доказів того, що прапор навмисно перевернули, всупереч усім правилам, принісши країні нещастя. Тим більше, що не існує правил, як правильно вибрати національний символ. Прапор - це унікальна річ, яка знаходить відгук у серцях людей кожної країни та ідентифікує її серед інших. Це кольори, символи та знаки, які мають значення лише для конкретної нації, тому його неможливо стандартизувати. І жодна держава, обираючи свій прапор, ніколи не посилалася на "Книгу Змін" І-Цзін.

Правда полягає в тому, що використовувалися обидва прапори, причому одночасно. І так сталося, що синьо-жовтий прапор прижився краще, ніж жовто-блакитний. Це підтверджують старі чорно-білі фотографії з мітингів, де були присутні обидва прапори. Наприклад, 1 квітня 1917 року на Софійській площі відбувся мітинг. Хоча фото чорно-біле, на ньому чітко видно, що є два варіанти прапора - зі світлішою лінією зверху і темнішою знизу, але є й протилежні варіанти також зустрічаються. Їх менше, але вони є. Як пояснюють історики, для фотографій у той час використовували бромно-срібну желатинову емульсію. Вона менш чутлива до кольорових спектрів вище синього і блакитного - під час фотографування світло, відбите від жовтих, помаранчевих або червоних об'єктів, практично не впливає на фотоматеріал. Ці ділянки виглядають світлими на негативі, але темними під час друку. А синій і блакитний - навпаки. Тому той факт, що верхня частина прапорів частіше світліша за нижню, є аргументом на користь більшої популярності синьо-жовтого варіанту на той час.

Цікаві факти про український прапор - книга рекордів:

• Серед прапорів слов'янських країн тільки 2 країни не мають червоного кольору: Україна і Боснія;
• У 2007 році в Донецьку вперше поставили рекорд, занесений у Книгу рекордів України - найбільший прапор 30 на 45 метрів (1350 м²);
• Найдовший прапор виготовили в Тернополі у  2010 році - довжиною у 9,5 км та шириною 0,75 м. Цієї довжини вистачило, щоби оточити весь Тернопільський став;
• У 2014 році у Львові на площі біля пам’ятника Іванові Франкові розгорнули найбільший державний прапор України - 60:40 метрів. Його занесли у Книгу рекордів України та Книгу рекордів Гіннеса, як найбільший Державний прапор України; 
• В Донецькій області у місті Бахмут (Артемівськ) у 2014 році був піднятий двоколірний стяг вагою 300 кг та площею 2 400 м²; 
• Найбільший намальований прапор з'явився у Києві у червні 2014 року. Тоді тисячі мешканців столиці на Оболонській набережній розмалювали частину бетонного скосу;
• У 2016 році українські альпіністи встановили прапор на вершині найвищого вулкана світу – Охос-дель-Саладо (6872 метри);
• У 2016 році Ірина Галай стала першою українкою, яка зійшла на Еверест і підняла синьо-жовтий стяг на Вершині світу;
• У 2018 році прапор Дніпра отримує два рекорди. Найбільший прапор, що піднімався коли-небудь у небо - 12 на 18 метрів і вагою – 23 кг. Та, як прапор з найвищим флагштоком - його висота становила 72 м.
• У 2020 році в Києві було встановлено найбільший флагшток, майже на 20 метрів вищий, ніж у Дніпрі. Його висота - 90 метрів, вага – 32 тонни. Вага прапора становить 45-60 кілограм, в залежності від матеріалу виготовлення. Розмір полотна 16:24 метри. Заміна прапору відбувається 1 раз на місяць. Середній час виконання цієї процедури - 90 хвилин, з яких 6 хв. спуск, та 7 хв. - підняття. З 2020 року і дотепер (2024) прапор майорить на схилах Дніпра в Києві і буде майоріти й надалі, як символ незламності для громадян України.

Історія становлення прапору України

Поєднання синього і жовтого кольорів на прапорі України має історичне значення і використовується ще за часів середньовіччя. Львів, заснований у 1256 році, мав герб із жовтим левом на синьому тлі. У 14 столітті золотий і синій кольори офіційно використовувалися в гербі Руського королівства, а також зустрічалися в гербах місцевої знаті. Козаки Запорізької Січі також часто використовували синій і жовтий кольори у своїх прапорах, починаючи з 18 століття. Під час "Весни народів" 1848 року Головна Руська Рада у Львові відновила герб Руського королівства 13-14 століть, і синьо-жовті стяги широко використовувалися як національні прапори. Під синьо-жовтим прапором у Галичині з 5 травня 1900 року почало діяти українське спортивне товариство "Січ", а з масовою еміграцією наприкінці 19 століття концепція синьо-жовтого прапора поширилася на закарпатські землі та українські поселення в Америці.

У 1917 році українські синьо-жовті прапори вперше з часів Лютневої революції з'явилися на публіці. Це сталося в Києві, Одесі та Харкові. Під цими прапорами відбувалася українізація частин царської армії та Чорноморського флоту під час Першої світової війни. 17 березня 1917 року було проголошено організацію Центральної Ради, і українські синьо-жовті прапори почали публічно з'являтися в Києві. Михайло Грушевський, перший президент України, офіційно затвердив це поєднання кольорів як прапор країни. Під синьо-жовтим прапором українська молодь воювала проти російських більшовиків та вояків Української Галицької Армії під час українсько-польської війни та на антибільшовицькому фронті. Прапор Західно-Української Народної Республіки також мав такі ж синьо-жовті кольори.

Дотепер тривають дискусії щодо розташування кольорів на українському прапорі. Одні стверджують, що нинішнє розташування синього кольору зверху є правильним, інші вважають, що зверху має бути жовтий, як це було за часів Української Народної Республіки. Сучасні дослідники не знайшли жодних документів, які б затверджували "жовто-блакитний" порядок кольорів в Українській Народній Республіці. Тогочасні документи демонструють використання обох варіантів, як і старі фотографії.

На початку 1940-х років революційна фракція Організації українських націоналістів (ОУНР) прагнула створити власну червоно-чорну символіку, щоб відрізнити себе від ОУН, яка використовувала синій прапор і золотий герб із тризубом і мечем. Червоно-чорний прапор набув популярності серед молоді, але залишився неофіційним через початок радянсько-німецької війни. Багато бійців збройного крила ОУН, УПА, не знали цих кольорів і воювали під синьо-жовтими прапорами. З березня по травень 1939 року Карпатська Україна боролася за свою незалежність під синьо-жовтим прапором.

За радянських часів синьо-жовтий прапор України був заборонений, а демонстрація прапора вважалася злочином із суворими наслідками. Однак були випадки, коли люди ризикували покаранням, щоб показати свою підтримку Україні. У 1966 році двоє людей піднялися на будівлю в Києві і замінили радянський прапор на український. Пізніше вони були засуджені і боролися за свободу навіть після здобуття Україною незалежності. У 1967 році невідомий вивісив синьо-жовтий прапор у Дніпрі з тризубом і написом на честь проголошення незалежності України. У 1976 році студент у Торонто розмахував українським прапором під час олімпійського гандбольного матчу, за що був виведений з арени. Під час футбольного матчу того ж року молодий чоловік вибіг на поле з синьо-жовтим прапором та станцював гопака, а вболівальники підняли плакати з написом "Свободу Україні!". У 1989 році активіст підняв національний прапор у Львові під час мітингу в пам'ять про Чорнобильську катастрофу. На цьому прапорі був вишитий золотий тризуб. Ці випадки свідчать про рішучість людей кинути виклик радянській владі та висловити свою підтримку Україні.

У 1991 році український національний прапор було внесено до Верховної Ради, незважаючи на протидію прокомуністичної більшості. Прапор був офіційно затверджений як національний символ у 1992 році, а День Державного Прапора України був встановлений у 2004 році і відзначається 23 серпня. У 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською міською радою. Зима 2013-2014 років стала переломним моментом для сприйняття державних символів в Україні, оскільки протести на Майдані, загибель Героїв Небесної Сотні та постійні трагедії вплинули на ставлення до символів. У 2014 році в Горлівці був викрадений і вбитий член міської ради, який намагався замінити сепаратистський прапор на український.

Протягом всієї оборони Донецького аеропорту український прапор постійно підіймався бійцями, яких прозвали "кіборгами". Незважаючи на спроби ворога збити прапори, символ української держави підіймався знову і знову. На жаль, з часом ворог знищив диспетчерську вишку, на якій майорів прапор. Також були й інші випадки патріотизму, як, наприклад, місцеві жителі Судаку в окупованому Криму підіймали український прапор на честь загиблих воїнів та полонених моряків. Хоча війна проти Російської Федерації, яка вторглася на територію України, почалася ще у 2014 році, спалахи патріотизму, самоідентифікація народу як українців, спілкування державною мовою та любов до державної символіки відбулася у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Синьо-жовтий прапор став потужним символом для України, яка бореться за свою свободу і майбутнє.

У липні 2022 року, після зачищення силами ЗСУ, на острові Зміїному був піднятий синьо-жовтий прапор з підписом “Пам’ятай “русский военный корабль” Острів Зміїний - це Україна!!!”. У звільненому селі на Харківщині відкопали на городі банки із прапором України, місцевий закопав стяг під час окупації аби він не дістався росіянам. У ліцеї села Циркуни вдалося зберегти прапор, підписаний учасниками АТО - захисниками, що виходили з Іловайського котла. Стіну з державною символікою, яку розписала вчителька малювання ліцею, - розстріляли, але історичний прапор вдалося зберегти. Діти в підвалах, бомбосховищах, під час окупації, на стінах малюють синьо-жовтий прапор та зустрічають ним на звільнених територіях бійців ЗСУ.

У всьому світі синьо-жовті кольори стали символом підтримки України:

• Ейфелева вежа у Франції 9 травня 2022 року замайоріла кольорами прапору України;
• У честь 30 річниці незалежності України (24 серпня 2022 року), синьо-жовтим засвітилось “Лондонське Око”
• 9 травня у Берліні сяяли кольорами свободи Бранденбурзькі ворота;
• Льодова арена в Канаді - 7 березня 2022;
• 27 лютого 2022 року в Канаді підсвітили кольорами прапору України водоспади American Falls та Bridal Veil Falls;
• У Токіо будівлю уряду підсвітили кольорами України 1 березня;
• У Відні, поруч з меморіалом радянськи солдатам, пофарбували стіну 1 березня 2022 року у синьо-жовтий;
• 5 липня 2022 року у Вашингтоні біля посольства РФ пофарбували паркан;
• 9 травня 2022 року у Барселоні - мурал в синьо-жовтих кольорах та дівчинкою на драбині, що пише слово “HOPE”.