Ще до того, як Ефіопія отримала свій перший офіційний прапор, у її землях майоріли три кольори — зелений, жовтий і червоний. Ці кольори з’являлися у вигляді окремих полотнищ або пензлів, що мали глибоке релігійне значення для Ефіопської православної церкви. Зелений колір нагадував про родючі поля і надію на краще, жовтий віддзеркалював мир, багатство і святість церкви, а червоний — це кров, пролита за віру і свободу. Для ефіопів ці барви були не просто кольорами: вони ніби вплітали в себе душу народу, його зв’язок із Богом і землею. Кажуть, що ці відтінки нагадували райдугу з Книги Буття, символізуючи Святу Трійцю — Отця, Сина і Святого Духа.

6 жовтня 1897 року імператор Менелік II здійняв над Ефіопією перший офіційний прапор. Три смуги лягли одна на одну: червона — нагорі, жовта — посередині, зелена — внизу. На жовтій смузі красувалася амхарська літера "ም" — знак самого імператора. Червоний колір кликав пам’ятати кров, пролиту за свободу. Жовтий обіцяв мир і злагоду між народами. Зелений співав про родючу землю і надію.
Цей стяг народився після перемоги при Адуа 1896 року, коли ефіопи розгромили італійських загарбників. Уявіть, як він гордо тріпотів над полем, ніби промовляючи: "Ефіопія — вільна!" Цей прапор став першим голосом нації, що заявила про себе світові.

Коли Менелік II відійшов у вічність у 1913 році, прапор змінив свій вигляд. Літера "ም" зникла, а кольори перетасувалися: тепер зелений був зверху, за ним — жовтий, а червоний — унизу. Часто на стязі з’являвся Лев Юди — гордий коронований лев із хрестом у лапі. Він був знаком Соломонівської династії, що вела свій рід від цариці Савської та царя Соломона. Лев Юди дивився на світ, ніби нагадуючи: "Тут править Бог і імператор!"
У 1936 році італійські війська вдерлися до Ефіопії, і національний прапор зник із небес. Натомість замайорів чужий стяг — італійський триколор: зелена, біла і червона вертикальні смуги з гербом Савойської династії в центрі. Герб зображав щит із білим хрестом на червоному тлі. Ці кольори не мали жодного зв’язку з ефіопською душею: зелений символізував італійські рівнини, білий — чистоту, червоний — кров за імперію. Для ефіопів цей прапор був знаком гніту, а національний стяг ховали в серцях, чекаючи визволення.

У 1941 році, коли італійців прогнали за допомогою британців, Лев Юди знову гордо замайорів на прапорі. Хайле Селассі I ще у 1932 році закріпив його вигляд законом. Лев із короною і хрестом став серцем прапора, а кольори — його душею. Це був час, коли Ефіопія намагалася крокувати в ногу з сучасністю, але під боком уже зріли бурі, що зрештою зруйнували монархію.
У 1974 році Хайле Селассі I втратив трон, і прапор змінився. Замість корони на левові з’явився спис — знак розриву з монархією. Прапор залишався триколором: зелений зверху, жовтий посередині, червоний унизу. Але кольори втратили релігійний дух: зелений тепер просто нагадував про землю, жовтий — про мир, червоний — про боротьбу. Цей стяг був ніби перехідним містком: стара Ефіопія відходила, а нова ще не народилася.

З приходом Дерга у 1975 році прапор часто залишався чистим триколором — зелений, жовтий, червоний — без емблем у повсякденному житті. Але в офіційних випадках додавали герб: плуг на тлі жовтого сонця в синьому колі, обрамленому зеленим вінком із колосками, іноді з червоною зіркою зверху. Плуг славив працю селян, сонце — світле завтра, вінок — хліборобство. Зелений колір уособлював розвиток, жовтий — надію на рівність, червоний — кров за нове життя. Цей прапор був віддзеркаленням соціалістичних мрій, хоч і не завжди радісних.
У 1987 році, за Менгісту Хайле Маріама, прапор отримав новий вигляд. Триколор залишився, але в центрі з’явився складний герб: жовта п’ятикутна зірка на червоному диску, під якою — обеліск Аксума, шестірня, оливкові гілки і сонце, що сходить. Зверху амхарською гордо красувався напис "የኢትዮጵያ ሕዝባዊ ዲሞክራሲያዊ ሪፐብሊክ" — Народна Демократична Республіка Ефіопія. Зірка палала революційним вогнем, шестірня славила працю, обеліск нагадував про давню славу. Зелений колір символізував розвиток, жовтий — єдність, червоний — боротьбу. Але цей прапор проіснував недовго — до 1991 року, коли Дерг упав.

У 1991 році, коли Дерг упав, Ефіопія наче видихнула після довгих бур. Прапор повернувся до простого триколору: зелений зверху, жовтий посередині, червоний унизу — без гербів чи зірок. Цей стяг став наче чисте полотно для нової історії. Зелений колір славив землю і відродження, жовтий — надію на мир, червоний — пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу. У 1992 році його затвердили як державний символ перехідного уряду, ніби кажучи: "Ми починаємо з чистого аркуша". Скромний, але близький серцю, він майорів над країною, що шукала новий шлях, єднаючи людей у мріях про краще.
31 жовтня 1996 року Ефіопія отримала прапор, який майорить і нині. Три смуги — зелена, жовта, червона — об’єдналися з синім диском у центрі, де сяє п’ятикутна зірка з променями. Співвідношення сторін — 1:2.
Кожен елемент прапора несе свій сенс:
- Зелений — це праця, розвиток і родючі поля.
- Жовтий — надія, що зігріває серця.
- Червоний — кров, пролита за свободу.
- Синій диск — мир, якого так прагне країна.
- Зірка з променями — єдність усіх народів Ефіопії і мрія про світле завтра.
Цей прапор народився після нової Конституції 1995 року, коли Ефіопія стала федерацією. Він ніби обіймає всі народи країни, шепочучи: "Разом ми сильніші". І сьогодні, коли дивишся, як він тріпоче на вітрі, здається, що в ньому — уся душа Ефіопії, її минуле і надія на майбутнє.