Прапор Островів Кука

• Юніон Джек у верхньому лівому куті представляє історичні та конституційні зв'язки Островів Кука з Великою Британією. Він підкреслює факт, що архіпелаг є частиною Британської Співдружності та має статус самоврядної території, але перебуває в асоціації з Новою Зеландією;
• Синій фон символізує безмежний простір Тихого океану, де розташовані Острови Кука. Синій колір також відображає мир, стабільність і надійність;
• 15 білих зірок, розташованих у колі на синьому полі, представляють 15 островів, які входять до складу архіпелагу. Колоподібне розташування символізує єдність між цими островами, рівність їхнього значення та співпрацю в межах одного політичного утворення.

Які острови символізують 15 зірок що зображені на прапорі Островів Кука?

1. Penrhyn, також відомий як Tongareva, є найпівнічнішим атолом Островів Кука і одним з найбільших, з величезною лагуною, оточеною кораловим кільцем. Цей ізольований райський куточок має унікальну історію та культуру. Його назва, Пенрін, походить від корабля «Леді Пенрін», що висадився на атолі у 1788 році, тоді як традиційна назва атолу, Тонгарева, як вважають, означає «плаваючий у просторі» або «шлях з півдня», що відображає його віддалене розташування;
2. Rakahanga — один із найвіддаленіших атолів Тихого океану, розташований приблизно за 42 км на південь від свого "сестринського" острова Маніхікі. Це невеликий кораловий атол, площа якого становить приблизно 4 квадратних кілометри. Незважаючи на свою ізоляцію, Ракаганга відома рибальськими змаганнями, під час яких рибалки можуть зловити до 200 тунців на день. Це місце зберігає традиції, і кожен відвідувач відчуває гостинність місцевих мешканців, попри труднощі в досягненні цього острова;
3. Manihiki - невеликий атол у північній групі островів Кука з населенням близько 200 осіб і з невеликою кількістю туристів, які відвідують його щороку. Основна економічна діяльність пов'язана з вирощуванням чорних перлин тому атол часто називають «Островом перлин». Хоча тут немає готелів чи ресторанів, мирне середовище і природна краса пропонують унікальний і спокійний відпочинок;
4. Pukapuka - віддалений атол, який часто називають «Островом небезпеки» через небезпечні умови висадки, описані першими дослідниками, такими як комодор Байрон у 1765 році. Розташований далеко від Раротонги і ближче до Самоа і Токелау, Пукапука культурно відрізняється від інших Островів Кука своєю мовою (Te Leo Wale), традиціями та унікальною історією. Згідно з місцевою легендою, все населення Пукапукана, що налічує менше 500 осіб, є нащадками тих, хто пережив шторм і цунамі в 17 столітті;
5. Nassau - невеликий острів, розташований за 55 миль на північний захід від Пукапуки. На відміну від інших островів цієї групи, Нассау не має лагуни і знаходиться на висоті лише 28 футів над рівнем моря. Його площа становить лише 1,3 квадратних кілометра, а населення - близько 78 осіб (за даними перепису 2016 року). Простота та ізольованість Нассау надають йому неповторного шарму: мінімум сучасних зручностей, відсутність комерційних рейсів, тихий, традиційний спосіб життя, який мало змінився за десятиліття;
6. Suwarrow - Атол Суворова, розташований приблизно за 825 км на північний захід від Раротонги, був відкритий у 1814 році російським капітаном Михайлом Лазарєвим на фрегаті «Суворов». Атол здобув славу «найромантичнішого острова у світі» і досі вважається місцем із захованими скарбами. З 1978 року Суворов є національним парком і пташиним заповідником. Його незаймані рифи та численні острови (близько 30) є домівкою для сотень тисяч рідкісних морських птахів;
7. Palmerston – атол знаходиться за 500 км від Раротонги та складається з шести основних острівців, обмежених кораловим рифом. Усього на атолі проживає близько 60 осіб, більшість із яких є нащадками англійського моряка Річарда Вільяма Мастерса, який оселився на островах у 1862 році. Атол, відкритий капітаном Куком у 1774 році, є важливим місцем гніздування зелених черепах і рідкісних морських птахів, а лагуна площею 39 квадратних кілометрів є основним джерелом риби і ресурсів для місцевих жителів;
8. Aitutaki є тропічним раєм для молодят та мандрівників, які шукають спокійного відпочинку. Історія Аітутакі сягає 12 століття, коли його заселили полінезійці, що прибули на аутригерних каное зі сходу. Перший контакт європейців з островом відбувся у 1789 році, коли капітан Вільям Блай з корабля «Баунті» прибув сюди за кілька днів до сумнозвісного заколоту. Аітутакі відігравав важливу роль під час Другої світової війни, коли американські та новозеландські війська побудували злітно-посадкову смугу, яка використовується донині. Сьогодні це мирний острів з багатою культурою, з традиційними виставами, місцевими ринками та історичними пам'ятками;
9. Manuae - кораловий атол, розташований приблизно за 100 км на південний схід від Аітутакі. Колись Мануае був домом для кількох полінезійських родин, але понад 200 років тому їх переселили на сусідні острови, тому сьогодні острів є безлюдним. Мануае славиться своєю природною красою, в тому числі яскравими кораловими рифами, різноманітним морським життям і незайманою центральною лагуною, що робить його ключовим місцем для збереження природи та періодичного екотуризму;
10. Takutea - безлюдний атол на островах Кука, розташований за 20 кілометрів на північний захід від свого найближчого сусіда, Атіу. Відомий своїми незайманими кораловими рифами, багатим морським життям і пташиним заповідником, він є природоохоронною територією. Атол також пропонує виняткові можливості для дайвінгу, хоча доступ до нього обмежений через неспокійне море та безперервний риф;
11. Atiu, відомий також як Енуаман (що перекладається як "земля птахів"), є справжнім прихистком для любителів природи та спокійного відпочинку. Його історія починається понад 8 мільйонів років тому. Сьогодні Атіу відомий своєю високоякісною арабікою, яку вирощують на екологічних плантаціях, а також виробництвом крафтового пива. Туристи мають змогу не тільки спробувати місцеві напої, але й відвідати традиційні зібрання у tumunu, де під час смакування фруктового пива обговорюються новини острова;
12. Mitiaro є частиною Островів Кука, розташованих приблизно за 225 км на північний схід від Раротонги. Острів займає близько 22 км², при чому значну частину острова займають унікальні прісноводні озера. Мітіаро глибоко вкорінений у християнські традиції, і відвідувачі можуть насолодитися зворушливими недільними гімнами в місцевій церкві CICC (Cook Islands Christian Church). Історичний форт острова, Те Паре, підкреслює його військове минуле, а з давньої споруди відкривається приголомшливий вид на узбережжя. Те Паре був збудований для захисту від воїнів Атіу, з якими існувало жорстоке суперництво. Стіни висотою до шести метрів були навмисно побудовані близько до узбережжя, щоб забезпечити огляд на 360°;
13. Mauke (інша назва "Akatokamanava", що означає "місце, де відпочиває моє серце") - це вулканічний острів, розташований на 277 км на схід від Раротонга. Відомий своїм багатим рослинним світом і привабливою природою, він охоплює площу 18 км² і має населення близько 249 осіб. Острів часто називають "Садом Островів Кука" через родючі ґрунти, де процвітає безліч квітів і рослин. Його центральна частина — це вулканічне плато, оточене кільцем скам'янілих коралів (макатеа), які створюють незвичний ландшафт з численними нерозвіданими печерами та відокремленими пляжами;
14. Rarotonga - це найбільший острів серед архіпелагу Островів Кука, який має вулканічне походження та оточений лагунами і рифами, які захищають його води. Внутрішні райони острова вкриті густою рослинністю та горами, серед яких найвищою є гора Те Манга, висотою 658 метрів. Туризм є основною галуззю на Раротонзі, залучаючи відвідувачів своїми білосніжними пляжами, чистими лагунами та можливостями для екотуризму;
15. Mangaia, найпівденніший острів якому понад 18 мільйонів років, тому він являється найстарішим островом у Тихому океані. На острові проживає близько 500 осіб, які в основному забезпечують себе за рахунок сільського господарства та рибальства. Місцева система вірувань шанує духів предків, і багато печер на острові слугують місцями поховання. Легенди кажуть, що ці духи блукають землею після настання темряви, наповнюючи острів глибокою духовною аурою.

Історія Островів Кука бере свій початок у 1595 році. Іспанський дослідник Альваро де Менданья був першим європейцем, який побачив острови. Однак справжнє дослідження архіпелагу здійснив у 1773 році британський капітан Джеймс Кук, на честь якого і були названі острови.

У 1888 році острови офіційно стали протекторатом Великої Британії. Це було зроблено на прохання місцевих вождів, щоб захистити острови від німеччини. В цей період на островах використовувався британський прапор — Юніон Джек.

На початку ХХ століття, у 1901 році, острови Кука були анексовані до Нової Зеландії, знову під британським управлінням. Прапор Нової Зеландії і британський Юніон Джек продовжували використовуватися як офіційні символи на території островів.

У 1965 році Острови Кука отримали право на самоврядування, залишаючись вільно асоційованою територією Нової Зеландії. Через кілька років, у 1973 році, був проведений конкурс на розробку нового дизайну прапора, на який надійшло близько 120 проектів. Переможцем став варіант, що складався з суцільного зеленого полотнища, на якому з правого боку прапора ( з протилежного від древка боку) було розміщено 15 жовтих зірок у формі кола, що символізували 15 островів, які входять до складу архіпелагу. Зелений колір символізував природу, силу землі та націю, тоді як зірки були символами неба, віри в Бога, а їх розміщення по колу символізувало єдність між усіма атолами Островів Кука.

4 серпня 1979 року відбулася остання модифікація прапора. Було вирішено використовувати британський « Blue Ensign», як це робить Нова Зеландія на своєму прапорі, тобто синє тло з прапором Великобританії в кантоні (Юніон Джек). При цьому основну символіку попереднього прапора - коло з 15 зірок - перенесли на сучасний прапор, змінивши лише їх колір з жовтого на білий.