Прапор Норвегії

Прапор Норвегії являє собою прямокутне червоне полотно на якому розміщений синій скандинавський хрест обведений білим контуром. Жителі Норвегії ставляться до нього з особливою теплотою. Це скоріше пов'язано з менталітетом нації. Норвежці відомі як дуже доброзичливі та сімейні люди. Вони поважають сімейні цінності і традиції, шанують історію своєї країни і народу.

Значення кольорів прапору Норвегії

• Червоний колір символізує боротьбу та незалежність країни, а також виражає силу і мужність народу Норвегії;
• білий колір означає чесність і цілісність, а також відображає етичні та моральні цінності, які є важливим аспектом норвезької культури;
• синій колір у формі хреста з білим контуром, символізує лояльність та зв'язок Норвегії з північним регіоном та іншими скандинавськими країнами. Цей колір додає прапору глибини, контрасту та відданості принципам нації і скандинавській ідентичності.

Всі три кольори на прапорі Норвегії уособлюють історичні, культурні та національні цінності країни.

Легенда появи прапору Норвегії

За легендою, сама ідея прапора виникла задовго до здобуття незалежності. Кажуть, що під час переходу від Норвегії до Швеції виникла ідея обрамити білий хрест прапора синіми лініями. Ця ідея не одразу прижилася, але стала в нагоді через століття. Цей прапор символізував рівність усіх країн ЄС, який на той час складався лише зі Швеції та Норвегії.

Кольорова гама, використана в цьому прапорі, є найпоширенішою. Більшість прапорів європейських держав виконані у синьому, білому та червоному кольорах. Таке забарвлення вказує на спільне минуле країни з іншими країнами Скандинавії. Творці прапора прагнули в такій кольоровій гамі передати ідею про те, що країна тепер вільна, а її громадяни незалежні.

У 19 столітті норвезький прапор виглядав дещо інакше. Він мав квадратну форму, розділену на дві частини діагоналями, з верхнім і нижнім трикутниками у стилі норвезького прапора і бічними трикутниками у стилі шведського прапора. Норвежці не любили такий прапор за його легкість і навіть називали його “салат з оселедцем”. Після виходу Норвегії з союзу таку емблему скасували. У 1905 році був прийнятий прапор, яким користується сучасна держава. Норвежці дуже цінують його і намагаються показати свою любов всіма способами. Вони вивішують прапор своєї країни перед будинком, прикрашають ним свої автомобілі, куртки та шапки.

Історія створення норвезького прапора

Наприкінці лютого 1814 року Норвегія розробила свій перший прапор, основою для створення якого став данський, але з норвезьким національним левом, розміщеним в верхньому куті. Цей прапор мав бути одночасно і державним, для використання на флоті та у фортецях, і комерційним, так званим штутфлагом, який використовувався на торгових суднах і приватними особами. Однак через події того року статус прапора незабаром змінився. Літо незалежності 1814 року закінчилося поразкою, і 14 серпня було підписано Мозельську конвенцію. Союз зі Швецією був неминучим.

Норвезький "левовий прапор" не міг залишатися державним прапором в умовах норвезько-шведської унії.  Потрібен був прапор Союзу, тому за пропозицією першого норвезького прем'єр-міністра Педера Анкера було прийнято рішення у березні 1815 року. Прапором Союзу мав стати шведський прапор з діагональним хрестом білого і червоного кольорів. Однак Норвегія зберегла прапор з левом як торговий прапор у так званих "ближніх водах". Це означало, що торгові судна могли використовувати прапор на північ від мису Фіністерре на північному узбережжі Іспанії.

На південь від Біскайської затоки і в Середземному морі торгові судна також повинні були плавати під прапором Союзу. Частково це було зроблено для захисту від варварських держав Північної Африки: Марокко, Алжиру, Тунісу і Тріполі, які мали узбережжя на Середземному морі. Плавання в цих районах залежало від договорів, підписаних між державами, де вільний найм оплачувався, а на підтвердження цього видавалися так звані "морські перепустки". Використовуючи військово-морський прапор, Норвегія і норвезькі кораблі не повинні були платити за морські перепустки.

Зрештою, багато людей вважали, що Норвегія повинна мати власний прапор. Кілька людей розробили власні пропозиції та надіслали їх до Стортингу (парламент Норвегії). Надійшли листи з пропозиціями червоного, білого і синього прапора, а деякі - чорно-зеленого.Стортинг довго обговорював пропозиції, але не дійшов згоди. Думки щодо символу розділились на два варіанта: на прапорі має бути лев чи хрест. Перевага в кольорах надавалась червоному та  білому. Червоний, тому що це основний колір Норвегії, а білий, тому що його використовували норвезькі королі з давніх-давен. Ось деякі із запропонованих варіантів прапорів, яких загалом було представлено 18:

Але червоний і білий були занадто схожі на данський прапор, принаймні, на думку Фредеріка Мельцера. Він також не хотів включати і лева тому, що намалювати його на прапорі було б надто складно так, як раніше люди вручну самі малювали прапори.
Фрідріх Мельцер запропонував свій варіант: червоний прапор з біло-синім хрестом. Парламенту ця пропозиція сподобалася, і вона 40 голосами з 59 була обрана, а згодом затверджена королем Карлом Йоганом. З 1821 року норвезький прапор майорить у червоно-біло-синіх кольорах. Цей триколор має назву -  "кольорами свободи".