Прапор Франції

Прапор Франції або "bleu blanc rouge", що в перекладі з французької означає синій білий червоний, являє собою три вертикальні смуги однакового розміру у відповідній послідовності. Прапор Франції був затверджений 20 травня 1794 року.

Що означають кольори французького прапору?

Білий, червоний і синій були кольорами уніформи паризької національної гвардії того часу, так само як червоний і синій були кольорами Міста Світла (Париж). Ця кольорова гама також відповідала тогочасному неокласичному тренду, який передбачав смужки на чоловічому одязі, а також на шпалерах, архітектурі та декораціях. На практиці вибір кольорів не мав особливого значення. З часом склалася красива легенда про те, що:

• Білий колір представляє короля;
• синій і червоний - кольори Парижу;
• поєднання білого, синього та червоного уособлює союз короля і народу Франції як єдиного цілого.

Існує й інша теорія пояснення значення французького триколору. Під час Французької революції вперше було використано гасло “Liberté, égalité, fraternité”, що в перекладі означає свобода, рівність, братерство. І саме триколор вважається втіленням принципів революції, де:

• синій - свобода;
• білий - рівність;
• червоний - братерство.

Рауль Жирарде - експерт з французького націоналізму, професор Інституту політичних досліджень у Парижі, якому належить вислів про те, що "триколор народився одночасно з французькою нацією". Він стверджує, що саме під час Французької революції синій і червоний, кольори Парижа з часів повстання мера Марселя Етьєна проти королівського правління в 14 столітті, і білий, колір військового командування, який став кольором монархії, поступово злилися, щоб символізувати націю.

Хто ще використовує синьо-біло-червоний триколор?

Не тільки Франція використовує синій, білий і червоний кольори у своєму прапорі, але тільки у французів вони розташовані вертикально. Прапор Нідерландів і прапор Люксембургу майже ідентичні за зовнішнім виглядом: вони мають три горизонтальні смуги червоного, білого і синього кольорів у відповідному порядку, тільки прапор Люксембургу має світліший відтінок синього. Вони найбільше нагадують прапор Франції. Існують також інші прапори, які використовують ці кольори, наприклад, прапор Хорватії - червоно-біло-синій триколор з гербом посередині у вигляді щита з короною, на якій розміщено п'ять гербів, прапор Парагваю - така ж послідовність кольорів, але парагвайський герб у центрі з написом "Republica Del Paraguay" та прапор Чехії - найменш схожий на прапор Франції, оскільки має схожість лише у кольорах, але зовсім інше розташування: Біло-червона смуга з синім клином з лівого боку, який об'єднує ці два кольори.

Історія появи прапора Франції

Седрік де Фужероль - президент Французького товариства вексилології(від лат. vexillum – прапор та грец. λογοs – наука). Про походження прапору він говорив так - “Походження прапора досі історично не з'ясоване. Однак безсумнівним є те, що прапор "bleu blanc rouge" був запроваджений у липні 1789 року, щоб відзначити політичний перехід від монархії до суверенної нації. Спочатку його використовували в столиці, а потім і у провінціях. Перш ніж стати прапором, триколор використовувався у вигляді стрічок, знамен, кокард і т.д. Він є поєднанням неокласичної моди кінця 18 століття і бурхливого розвитку політичних ідей у 19 столітті. Що стосується його графічного вибору, то триколор у вигляді смуг набув широкого поширення влітку 1789 року і досяг свого апогею на святі федерації 14 липня 1790 року. Тоді, у жовтні 1790 року, було встановлено принцип трьох смуг триколора однакового розміру, а в лютому 1794 року остаточно утвердився порядок: синій, білий, червоний.”
Сьогодні французький триколор можна побачити на всіх державних будівлях. Він використовується на більшості офіційних церемоній, як цивільних, так і військових. Але триколор кілька разів опинявся під загрозою.  Його синій і червоний кольори були вилучені під час відновлення монархії з 1814 по 1830 рік, і залишився лише королівський білий. Триколор був гордо відновлений під час "Трьох славних днів" 27, 28 і 29 липня 1830 року, проголошених як знак єдності республіканців проти Карла X. Луї-Філіп погодився повернути синьо-біло-червоний прапор, проголосивши, що "нація відновила свої кольори". 25 лютого 1848 року, під час проголошення Республіки, повстанці вимагали повністю червоного прапора. Саме Ламартін, як поет, зміг знайти слова, а як політик - згуртувати натовп, щоб врятувати національний прапор.

... триколор об'їхав увесь світ разом з Республікою та Імперією, з вашими свободами та вашою славою. [...] Якщо ви заберете триколор, зрозумійте, що ви заберете половину зовнішньої сили Франції, тому що Європа знає прапор своїх поразок і наших перемог у прапорі Республіки та Імперії. Побачивши червоний прапор, вони побачать прапор партії! Це прапор Франції, це прапор наших переможних армій, це прапор наших тріумфів, який ми повинні підняти перед Європою.  Франція і триколор - це та сама думка, той самий престиж, навіть терор, якщо потрібно, для наших ворогів!

Альфонс де Ламартін